Білий Бо - Над океаном

Де закінчується дощ, я знаходжу спокій,

Я досить втомлений та чую ледь знайомі кроки

Я серед вулиці, де стіни хмуряться високі

Знову губляться прості слова і у старому блокноті

Вітер, він як завжди не попутній, вітер проти

Тліти буде літо будуть лабіринти й повороти

Вікна темні в домі напроти, наче самотній дотик

Холодні краплі на чорному дроті

Доля це неначе план Б

Коли всесвіт ігнорує тебе

І що мені робити тепер

Куди мене дорога веде